ЛІКАРСЬКА ТАЄМНИЦЯ АБО ХТО МАЄ ДОСТУП ДО НАШИХ МЕДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

Кожен з нас чув про те, що працівники медичних установ не мають права розголошувати лікарську таємницю. Але, мабуть, мало хто знає про те, які відомості становлять таку лікарську таємницю. Пропонуємо на цьому зупинитися детальніше.

Лікарська таємниця складається з наступних елементів:

— факт і привід звернення за медичною допомогою;

— стан здоров’я та захворювання пацієнта (наприклад, діагноз);

— факт медичного огляду та його результати (наприклад, результати аналізів);

— інтимне і сімейне життя пацієнта;

— інші відомості, отримані під час обстеження і лікування.

Звертаємо увагу, що такий перелік складових лікарської таємниці є вичерпним.

Доступ до такої медичної інформації мають наступні особи:

— медичні працівники (лікарі, медичні сестри, консультанти, реєстратори тощо);

— законні представники (батьки дитини, опікун і піклувальник), довірені особи (особи, яким за довіреністю або дорученням надане право отримати такі відомості або медичні документи);

— співробітники правоохоронних органів (за рішенням суду);

— співробітники соціальних служб (наприклад, захист прав дитини тощо).

Амбулаторну карту (Ф-0/25о) може отримувати лікуючий лікар амбулаторії чи стаціонару, завідувач амбулаторії, головний лікар та його заступники, лікар — консультант. Також, така амбулаторна картка може бути вилучена співробітниками правоохоронних органів (за рішенням суду).

Медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта в наступних випадках:

якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або його законних представників;

якщо така інформація може зашкодити процесові лікування.

Вважаємо таку норму досить гуманною. У випадку, наприклад, виявлення невиліковної хвороби такі відомості можна повідомити родичам пацієнта.

У разі смерті пацієнта, його родичі або інша особа за довіреністю/ дорученням можуть бути присутніми при дослідженні причин смерті пацієнта та ознайомитися з висновками щодо причин смерті. Такі особи також мають право на оскарження цих висновків до суду.

Наприкінці слід зазначити, що за розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки (наприклад, самогубство, загострення захворювань у зв’язку з хвилюванням) тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 145 Кримінального кодексу України). Якщо ж є достовірні відомості про розголошення лікарської таємниці такими особами, але відсутні наслідки зазначені вище, Ви маєте право написати скаргу як на керівника медичного закладу, так і на територіальний орган Міністерства охорони здоров’я. Також, у разі встановлення факту незаконності дій представників медичного закладу, можна звернутися в суд для відшкодування моральної шкоди.

Цікаво, що на відміну від нашого кримінального законодавства, в європейських країнах передбачена кримінальна відповідальність починаючи від штрафу до позбавлення волі винної особи.

Tweet

Напишіть відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

*