Оскарження результатів податкової перевірки: чи варто захищатися?

У наших попередніх статтях ми розглядали ситуації, при яких платник податків може відмовити перевіряючим в проведенні податкової перевірки, а також те, хто законодавчо захищений від проведення перевірки. Сьогодні ж ми проллємо світло на ситуацію, коли перевірка таки відбулася, але акт про результати проведеної перевірки містить у собі помилки, які впливають на результат в цілому. Як правильно вчинити суб’єкту господарської діяльності?

Читайте також: Запит з фіскальної служби – чи варто відповідати?

Почнемо з того, що акт необхідно уважно вивчити і не поспішати його підписувати. Підпис на такому акті без відповідних приміток буде свідчити про згоду підприємця з порушеннями і, як наслідок, сплатою штрафу. Право на ознайомлення з актом – пряме право платника податків.

Більш детально права платника податків встановлено Податковим Кодексом України, а саме в ст.17. Ігнорувати свої ж права в даному випадку – недоречно, це може в подальшому зіграти злий жарт.

У разі, якщо в акті є помилки, протягом 5 робочих днів з дня отримання акта, платник податку може подати письмове заперечення на спірний акт в фіскальну службу за основним місцем обліку платника. У свою чергу, контролюючий орган протягом 5 робочих днів з дня отримання заперечення зобов’язаний надати відповідь на таке заперечення. При цьому, суб’єкт господарської діяльності має право брати участь у розгляді заперечення. Якщо підприємець має таку можливість, про це слід одразу згадати в запереченні. Тоді і податкова повинна попередити підприємця про розгляд заперечення не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заперечення, але не пізніше 2-ух робочих днів до дня їх розгляду.

Якщо за підсумком розгляду заперечення контролюючий орган не задовольнив вимогу платника податків про скасування та визнання акта незаконним, підприємець має можливість адміністративного або судового оскарження.

Суть адміністративного оскарження полягає в подачі скарги на дії контролюючого органу до вищої інстанції. Контролюючими органами вищого рівня є:

центральний орган виконавчої влади, який реалізує податкову і митну політику – для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органах і митниць;

контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи – для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються (п.55.2. ст.55 ПКУ).

Також, платник податків має можливість звернутися до органів судової влади для оскарження рішень фіскальної служби. Це можна зробити як після отримання відмови по заперечення, так і після отримання негативного результату адміністративного оскарження. Важливо також розуміти й те, що на період оскарження штрафні санкції з підприємця не стягуються.

Читайте також: Податкова перевірка: причини для відмови

Підводячи підсумок слід сказати, що захист своїх прав і законних інтересів перш за все ініціатива самого суб’єкта господарської діяльності. Контролюючі органи не завжди на законних підставах вимагають сплати штрафів. В такому випадку, звернення до суду є основним способом захисту.

Tweet

Напишіть відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

*