Стягнення витрат на правову допомогу в цивільному процесі

Зміни в цивільному процесуальному законодавстві ще довго даватимуться взнаки. Здавалося б, зміни відбулися 15 грудня, але деякі норми настільки були змінені, що весь кодекс легше було б назвати не «в новій редакції», а абсолютно новим законом. Не став винятком і порядок стягнення коштів на залучення адвоката до процесу.

Читайте також: Зміни в цивільному процесі

Стаття 133 ЦПК України пояснює, що входить в поняття судових витрат: витрати на залучення свідків, спеціалістів, експертів, перекладачів, витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів, а також професійну правову допомогу. На останньому зупинимося трохи докладніше.

Напевно, для початку необхідно розібратися з тим, хто ж може надавати професійну правову допомогу. Якщо стара редакція Цивільного-процесуального кодексу передбачала, що така допомога може надаватися не тільки адвокатом, а й юридичною особою, наприклад, яка має необхідний зовнішньоекономічний вид діяльності, то зараз прийнято вважати, що тільки адвокат може бути представником, а значить, і допомогу надавати може тільки він. Підтвердження – в ч.1 ст.60 ЦПК України: «Представником у суді може бути адвокат або законний представник».

Що стосується безпосередньо самих витрат, то вони передбачені ст.137 ЦПК України. Так, сторони несуть витрати, пов’язані із залученням адвоката. За підсумком розгляду справи, сторона, чиї вимоги були задоволені, може компенсувати витрати, понесені на представника.

Чим підтвердити такі витрати? В першу чергу, договором на надання послуг. Також необхідно надати докази того, які послуги і в якому обсязі були надані, їх вартість (чек про оплату послуг). І тут криється основне нововведення. Відтепер ніякий нормативний акт не регулює і не вказує, як повинна формуватися ціна послуг адвоката. Якщо до цього діяли граничні розміри компенсацій на правову допомогу в 0,4 прожиткового мінімуму для працездатного населення, то зараз ціна договору ґрунтується на складності справи, ціною позову, витраченого часу адвоката і обсягом послуг, що надаються. А тут все залежить від того, наскільки детально і поетапно можна розписати ці самі послуги.

Фактично, Рада адвокатів України «дає рекомендації» щодо політики ціноутворення адвокатів. Але визначальним тут є слово «рекомендації», а вони, як відомо, не є загальнообов’язковими.

Також необхідно розуміти, що ціна повинна бути аргументованою, оскільки невиконання зобов’язання щодо вартості послуг може мати наслідком зменшенням компенсації на таку допомогу. На ділі звучить так: опонент, який бачить недоліки в договорі про надання юридичних послуг, може посилатися в суді на недостатню аргументацію витрат, а відтак і зменшення компенсації за таку допомогу. Отримавши таке клопотання, суд може прийняти його до уваги і дійсно зменшити суму стягнутих судових витрат.

Читайте також: Зміна ставки судового збору з 01.01.2018 року

Tweet

Напишіть відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

*