«Регрес» за професійним захворюванням: відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням (частина 2)

Продовжуючи тему «Регрес» за професійним захворюванням (частина 1) , та у зв’язку з численними зверненнями громадян, «Правовий центр – Гарант» зупиниться на питанні відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Читайте статтю «Скарги на медичних працівників»

Законодавством України встановлений обов’язок Роботодавця забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці. Але результатом дотримання такої норми Роботодавцем є наявність немалої кількості працівників, які страждають професійним захворюванням.

Задля захисту прав Потерпілого та компенсації йому моральної шкоди, трудовим та цивільним законодавством передбачена можливість відшкодування моральної шкоди у разі порушення Роботодавцем вимог щодо забезпечення безпечних умов праці. Одразу зазначимо, що позовна давність до такої категорії справ не застосовується, а отже Потерпілий може звернутися до суду у будь – який час.

При складанні акту розслідування професійного захворювання Роботодавцем (надалі – Акт), у останньому зазначаються причини виникнення професійного захворювання. Наявність таких причин свідчить про порушення Роботодавцем прав такого працівника на безпечні умови праці, що, в свою чергу, може слугувати приводом для звернення до суду.

Тобто, після встановлення висновком МСЕК ступеня втрати працездатності, такий потерпілий може звернутися до суду для відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Звернення до суду з приводу відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням не залежить від того, чи працює особа на підприємстві, чи вже ні.

Щодо суми моральної шкоди, на яку може претендувати Потерпілий, то конкретної межі законодавство не встановлює. Слід зазначити, що розмір моральної шкоди залежить від ряду обставин, зокрема:

  • ступеня втрати працездатності такої особи;
  • характеру професійного захворювання (потреба Потерпілого в сторонньому догляді, неможливість подальшої трудової діяльності через захворювання тощо);
  • характеру моральних та фізичних страждань Потерпілого;
  • зміни звичного способу життя Потерпілого;
  • потреби в постійному чи періодичному лікуванні тощо.

За подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням судовий збір не сплачується.

Сума моральної шкоди згідно ст. 164.2.14 Податкового кодексу України оподаткуванню не підлягає.

Якщо проаналізувати судову практику з такої категорії справ у нашому місті, то можна сказати, що більшістю рішень задовольняються вимоги Потерпілого.

Наприкінці зазначимо, що розмір моральної шкоди, яка стягується з Роботодавця на користь Потерпілого за судовими рішенням досить різний. І це залежить як від вищезазначених обставин, так і від доказів та матеріалів, які надаються до суду.

Автор статті

Ольга Богданова

ЮРИСТ ВІДДІЛУ ПО РОБОТІ З ЮРИДИЧНИМИ І ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

DSCN2347 - копия
Tweet

Напишіть відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

*